18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми!
18 жовтня – Європейський день
боротьби з торгівлею людьми!
18 жовтня європейська спільнота відзначає Європейський день боротьби з торгівлею людьми, який був започаткований 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, – особливо жінками та дітьми, – небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
Україна, оголосивши курс на євроінтеграцію, приєдналася до основних міжнародних нормативно-правових актів у сфері протидії торгівлі людьми та прийняла національне законодавство.
Для Мінсоцполітики як національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми відзначення Європейського дня боротьби з цим злом – це ще один привід заявити про актуальність проблеми, а також необхідність консолідації зусиль державних органів влади, органів місцевого самоврядування та громадськості для надання допомоги постраждалим особам.
Способи втягнення людей у процес торгівлі людьми різні – злочинці шукають все нові і нові методи вербування, але завжди це відбувається шляхом використання обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини, із застосуванням чи погрозою застосування насильства, із використанням службового становища, матеріальної чи іншої залежності від другої особи.
Метою торгівлі людьми завжди є експлуатація людини в будь-який спосіб – примусова праця, використання у домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, вилучення органів, сексуальна експлуатація чи створення порнографічної продукції, народження дитини примусово чи за замовленням, втягнення у злочинну діяльність чи жебракування.
Одним із основних завдань Міністерства є формування у суспільстві розуміння того, що людська гідність, права людини є найвищою цінністю, а також попередження та формування нетерпимої поведінки, нульової толерантності до будь-яких форм експлуатації людини.
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, та відповідно до Кримінального кодексу України визнається тяжким злочином, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Тому покарання злочинців, які здійснюють торгівлю людьми, є ще одним важливим завданням держави. А вона пропонує повний спектр допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми. Людина, яка постраждала від цього злочину, звернувшись до місцевої державної адміністрації, має право на отримання відповідного статусу, і це дає їй можливість отримати одноразову матеріальну допомогу, а також отримати повний спектр допомоги: медичної, правової, соціальної, а також одноразової матеріальної допомоги. Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації! Тому лише об’єднавши зусилля, ми зможемо подолати проблему торгівлі людьми у суспільстві!
Що таке торгівля людьми
Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з'явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.
З тих пір феномен торгівлі людьми піддається постійному аналізу і є предметом багатьох суперечок і дискусій. Однак якщо подивитися на більшість документів, публікацій, виступів з проблеми, то стане очевидно, що часто поняття ”торгівля людьми” обмежується ”торгівлею жінками”. При цьому в більшості випадків мова йде про торгівлю жінками з метою використання в проституції, порнобізнесі, сексуальній сфері тощо. Безумовно, торгівля жінками є складовою частиною злочину ”торгівля людьми”. Однак поняття ”торгівля людьми” є більш широким: об'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, незалежно від статі і віку.
Метою торгівлі жінками може бути насильницький шлюб, примусова праця, використання в домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, народження дитини примусово чи за замовленням, використання в сексуальному бізнесі. Чоловіків переважно використовують на будівництвах, у промисловості, сільському господарстві, дітей – у жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку – для вилучення і трансплантації органів.
З приведених вище визначень випливає, що торгівля людьми – це сукупність таких ознак: вербування, перевезення, передача, продаж, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу, використання шантажу, погроз, насильства.
