Чи включає ФОП отриманий кредит до доходу
Чи включає ФОП отриманий кредит до доходу
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо віднесення до оподатковуваного доходу підприємця суми банківського кредиту.
Фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент (п. п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
Разом із тим, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
Детальніше – у розділі 104.04 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу: https://zir.tax.gov.ua.
Підписуйтесь на сторінку Державної податкової служби України у Facebook https://www.facebook.com/TaxUkraine.
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».
Змінили РРО: чи проводити виручку за «перехідний» період?
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо необхідності проведення через новий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, якщо попередній РРО не підлягає подальшому ремонту.
У разі виходу з ладу РРО, що не підлягає подальшому ремонту, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів:
заяву про скасування реєстрації РРО разом з реєстраційним посвідченням;
звіт про використання КОРО (РК) за ф. № ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.
При цьому, у разі введення в експлуатацію нового РРО суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням КОРО, зареєстрованої на попередній РРО, що не підлягає подальшому ремонту.
Детально ознайомитися з роз’ясненням можна у розділі 109.06 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.
Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!
Особливості застосування права податкової застави
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо права податкової застави, встановленого Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Так, право податкової застави виникає:
у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної:
платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
у випадку розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу – з дня укладання відповідного договору.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПКУ).
Не поширюється право податкової застави на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, до якого включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.
Детальну інформацію з питань погашення податкового боргу можна отримати в розділі 128 ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua.
Пресслужба Головного управління
ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
