ЗВЕРНЕННЯ НАЧАЛЬНИКА БЕХТЕРСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ З НАГОДИ НОВОГО 2026 РОКУ
Дорога наша громадо.
Ми зустрічаємо 2026 рік у час, коли кожен із нас живе з війною в серці. У кожного своя тиша, свій біль, своя надія. Але всі ми — одна спільнота, одна родина, один народ. І сьогодні я хочу звернутися до кожного з вас — рівно, тепло, по-людськи.
До наших Захисників і Захисниць — тих, хто зараз тримає небо і землю, хто зустрічає Новий рік не біля ялинки, а на позиціях, у бліндажах, у холоді й небезпеці.
Ми дякуємо вам. Ми молимося за вас. Ми чекаємо кожного додому.
До тих, хто в окупації.
Ми знаємо, як важко вам там. Знаємо, що кожен день — це випробування на силу духу. Ви — частина нашої громади, частина України. Ми пам’ятаємо про вас. Ми працюємо для того, щоб ви знову жили вільно. І ми віримо в той день, коли Україна повернеться у кожну вашу домівку, домівку, в якій нема місця страху і відчаю безнадії.
До внутрішньо переміщених наших людей.
Ви — наш біль і наша гордість. Ви зберегли себе, свої родини, свою гідність. Ви не втратили зв’язок із громадою, навіть коли довелося залишити рідні місця. Ми поруч із вами — у Миколаєві, в інших містах, у кожному центрі, де ви отримуєте підтримку.
До тих, хто за кордоном.
Ми знаємо, як боляче зустрічати свята далеко від дому. Але ви несете Україну в серці, і це відчувається. Дякуємо вам за допомогу, за підтримку, за те, що не забуваєте, звідки ви родом.
До наших дітей.
Ви — світло цього темного часу. Ваші малюнки, ваш сміх, ваші листи до військових — це те, що тримає дорослих. Ви заслуговуєте на дитинство без сирен. І ми зробимо все, щоб воно повернулося.
До наших людей старшого віку.
Ви — наша мудрість і наша пам’ять. Ви пережили багато, і сьогодні знову тримаєтеся, підтримуєте, надихаєте. Дякуємо вам за терпіння і силу.
До батьків, які чекають дітей із фронту.
До дітей, які чекають батьків із війни.
До родин, розділених кордонами, дорогами, лінією бойового зіткнення.
Ваші очікування — це подвиг. Ваш біль — це біль усієї громади. Ми з вами. Ми поруч.
Ми пам’ятаємо тих, кого втратили.
Їхні імена — це наші молитви. Їхні обличчя — це зорі, що світять нам у найтемнішу ніч. Ми несемо цю пам’ять тихо, з гідністю, з любов’ю.
2025 рік був важким. Але ми пройшли його разом.
Ми допомагали одне одному. Ми підтримували переселенців. Ми працювали для громади. Ми тримали зв’язок із тими, хто далеко. Ми берегли одне одного.
І саме це — наша сила.
У 2026 році я прошу про просте:
Будьмо поруч.
Телефонуймо тим, кому самотньо.
Підтримуймо тих, кому важко.
Обіймаймо тих, кого можемо обійняти.
І молімося за тих, кого не можемо.
Нехай у ваших домівках буде тепло.
Нехай кожна свічка на підвіконні стане знаком надії.
Нехай тривоги будуть рідкісними, а добрі новини — частими.
Нехай повернення додому стануть реальністю.
І нехай 2026 рік принесе нам те, чого ми всі так чекаємо — мир, тишу і зустрічі з тими, кого любимо.
Ми разом. Ми чуємо і бачимо одне одного.
Ми вистоїмо. Ми повернемося додому.
З Новим роком, дорога Бехтерська громадо!
Бережіть себе і тих, кого любите!
З повагою, начальник Бехтерської сільської військової адміністрації Олексій БАТКАЛОВ
