20 лютого — День Героїв Небесної Сотні.
Це день, коли Україна схиляє голову в жалобі й водночас піднімає її у гідності. Це день, коли ми згадуємо тих, хто віддав життя, щоб ми могли жити у вільній країні.
У 2014 році саме цього дня в центрі Києва пролилася найбільша кількість крові — 48 людей були розстріляні на Інститутській. Разом із іншими загиблими вони стали Небесною Сотнею — 107 життів, покладених на вівтар свободи. Наймолодшому було лише 17, найстаршому — 82. Серед них українці, білоруси, грузини. Вони різні за віком, освітою, вірою, але їх об’єднало одне — готовність боротися й померти за свободу 
.
Їхня жертва змінила хід історії. Повалення режиму Януковича відкрило шлях до асоціації з ЄС, безвізу, а згодом — до статусу кандидата на членство в Євросоюзі. Майдан став доказом того, що українське суспільство здатне самоорганізуватися, протистояти диктатурі й корупції, і що на шляху до демократії ми залишили росію далеко позаду.
Світ визнав їхній подвиг. Джо Байден сказав: «Небесна Сотня заплатила найстрашнішу ціну патріотів… Їхні кров і мужність дають українському народові другий шанс на свободу». Урсула фон дер Ляєн наголосила: «Десятиліття по тому їхнє бачення та ідеали перемогли. Україна переможе і займе своє місце в нашому Союзі». Литовська прем’єрка Інгріда Шимоніте додала: «Вони протистояли спробі затягнути свою країну в морок сфери впливу росії».
Сьогодні, коли Україна вже четвертий рік протистоїть повномасштабному вторгненню, пам’ять про Героїв Небесної Сотні живить нашу віру в Перемогу. Вони були першими у битві, що триває й досі. Їхня загибель актуалізувала значення гідності, свободи, права на самовизначення й суверенності держави.
День Героїв Небесної Сотні — це день жалоби й водночас день сили. Це заклик до відповідальності кожного за майбутнє України. Це нагадування, що свобода — не подарунок, а вибір і боротьба.
Пам’ять про Небесну Сотню має бути живою. Вона повинна надихати нас на громадянську активність, консолідацію суспільства, усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє. Бо здатися — означає втратити волю й гідність, зректися своєї держави та пам’яті про тих, хто віддав життя за незалежність.
«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває»
